Жоден лінивець не перетрудився під час написання допису 

Тому бери за приклад його поради і йди трохи полінися.

Та влаштуй собі день ліні — заведи сьогодні звичку прислухатися до власної лінивості і відпочивати, не картаючи себе 

Марина та Михайло з трьома дітьми живуть у модульному містечку для ВПО. Чоловік мав у Ірпені знайомих, тож приїхали сюди. Спершу з допомогою Михайлового брата зняли квартиру на 2 місяці. За цей час оформили статус ВПО, а чоловік знайшов роботу. Син Михайлик ходить поруч у школу, є садочок для Софійки.

Їхнє село в Каховському районі Херсонщини одразу опинилося в окупації. Марина не хотіла їхати, та для чоловіка головною була безпека сім'ї: маленький син і дружина, вагітна Софійкою.

1 вересня відбулося сьоме засідання Секторальної робочої групи з питань соціального захисту – регулярного майданчика для координації Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України з міжнародними партнерами та донорами. Під час зустрічі Міністерство представило актуальний порядок денний реформи соціального захисту та ключові напрями роботи на найближчий період. Учасники також мали можливість обговорити запропоновані підходи, поставити запитання та надати свої пропозиції.

27 серпня 2026 року заступник директора Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації Оксана ХІЛИК взяла участь у розширеному засіданні Експертної ради при Представнику Уповноваженого Верховної Рад України з прав людини в Чернігівській області. Учасники засідання обговорили доступність соціальних послуг для людей та дітей з інвалідністю

27 серпня 2026 року відбулося чергове засідання Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при обласній військовій адміністрації (далі – Рада ВПО).

Учасники розглянули низку важливих питань, зокрема, обговорили напрацьовані проєкти стратегічного та операційного планів діяльності Ради ВПО при обласній військовій адміністрації, учасники висловили свої зауваження та пропозиції.

Людмила Антонівна приїхала до пансіонату для ВПО у м. Ворзель рік тому. Живе з сусідкою у кімнаті на другому поверсі. Каже, кімната одразу вразила — світла, висока, з великим балконом, все новеньке, зі світлом і гарячою водою.

Виїжджала Людмила з рідного Слов’янська на початку квітня 2022 року. З подругами сіли на потяг до Львова, потім жила в Коломиї, Трускавці. Спершу не хотіла виїжджати, боялася покидати дім, друзів.