Назад Проект Трудового кодексу відповідає нормам права ЄС Проект Трудового кодексу України, який Верховна Рада України 5 листопада ц.р. ухвалила в першому читанні, відповідає нормам права Європейського Союзу та визначає основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки. Натомість твердження, що він послаблює позицію найманого працівника щодо роботодавця, є безпідставними.
Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році і, незважаючи на численні зміни, внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Крім того, сучасна система принципів трудового права не цілком відповідає потребам часу, меті і завданням незалежної України. У зв’язку з цим вона має бути переглянута з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій.
Проект опрацьовувався робочою групою у складі сторін соціального діалогу, в тому числі Мінсоцполітики, й має за мету приведення національного трудового законодавства до рівня світових стандартів.
У проекті міститься низка новацій, наприклад, які посилюють трудові гарантії працівників. Зміст цих положень полягає в тому, що коли норми актів законодавства припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків працівника і роботодавця, внаслідок чого є можливість ухвалити рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення ухвалюється на користь працівника.
Наступна новація – право на репатріацію працівників. Зокрема, ст. 256 проекту Трудового кодексу визначено, що працівники користуються правом на репатріацію в таких випадках: у разі закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, що закінчився за кордоном; захворювання чи отримання травм, чи з інших причин, підтверджених медичним висновком; катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник; якщо власник транспортного засобу не може виконувати свої зобов’язання роботодавця з причин банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації чи арешту транспортного засобу чи з інших аналогічних причин; якщо транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.
Якщо роботодавець не виконуватиме цих вимог, репатріацію працівника забезпечуватиме держава, а видатки та відповідальність за невиконання вимог закону щодо репатріації Україна має в судовому порядку адресувати недбалому роботодавцеві. Саме так діятиме запропонований механізм репатріації працівника. Така законодавча ініціатива продиктована вступом України до СОТ та ЄС, потребою побудувати відкрите суспільство та економіку.
Крім того, проект Трудового кодексу містить положення про недопущення дискримінації у сфері праці. Реалізація цих положень створить законодавчі передумови щодо захисту від дискримінації. На практиці це дає можливість застосувати санкції та відповідальність за порушення цієї норми.
Новий Трудовий кодекс ураховує положення Європейської соціальної хартії (переглянутої) щодо тривалості щорічної оплачуваної відпустки. Зокрема, щорічна оплачувана відпустка має становити не менш як чотири тижні (28 календарних днів).
Міститься й низка норм, які концептуально по-новому визначають механізм правового регулювання трудових відносин між роботодавцем і працівником. Зокрема, передбачається оформлювати трудові відносини, укладаючи трудовий договір тільки в письмовій формі (сьогодні КЗпП передбачає укладення як у письмовій, так і в усній формі). Також одним із нововведень є визначення професійної, службової кар’єри та засобів її досягнення, що спонукатиме працівників більш відповідально виконувати свої обов’язки, а роботодавця – створювати належні умови й забезпечувати рівні права працівникам у їхньому професійному зростанні.
Також проект Кодексу пропонує норму щодо самостійного планування працівником свого робочого часу за умови дотримання строків виконання робіт, детально регламентує питання виконання працівником роботи вдома та містить ще чимало інших важливих аспектів. Безперечно, деякі норми цього документа ще будуть доопрацьовуватися та уточнюватися, але Кодекс однозначно зробить ринок праці більш гнучким та адаптованим до сучасних реалій, зокрема інтеграційних прагнень національного ринку праці в європейський, сприятиме подоланню економічних проблем, проведенню ефективних структурних реформ та виходу України на траєкторію сталого розвитку.
Назад |