Назад До Дня соціальної справедливості Поряд з правом на працю та винагородою, відповідальністю людини за її матеріальне становище, соціальна справедливість – один з основних принципів соціальної політики держави, що задекларований відповідним документом та щороку відзначається спільнотою 20 лютого.
Для побудови соціально справедливого суспільства потрібний тісний діалог і співпраця держави, профспілок і роботодавців.
На виробничому рівні моделлю соціального діалогу та справедливості в колективі виступає колективний договір. На сьогодні за даними місцевих управлінь праці та соціального захисту населення трудові відносини через механізм колективного договору регулюють майже 5,0 тис. колективів області, що охоплює 83,8 % працюючих (в Україні – 76,1 %), що є свідченням зростаючої ролі колдоговорів і взаємного бажання сторін вирішувати соціально-економічні проблеми на принципах соціального діалогу.
Окрім цього, Міністерством соціальної політики України з метою реформування колективно-договірного законодавства та забезпечення соціально-справедливих відносин між сторонами, тобто роботодавцем та найманими працівниками розроблено проект Закону України «Про колективні договори та колективні угоди».
Даним законопроектом вводиться новий вид колективних угод – підгалузеві, у переговорах з укладення яких можуть брати участь нерепрезентативні всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, господарські об’єднання та громадські організації (їх об’єднання), що представляють інтереси роботодавців певного виду або кількох видів економічної діяльності; а також нова форма здійснення соціального діалогу – укладення соціальних пактів, які міститимуть домовленості сторін, у тому числі на національному і територіальному рівнях соціального діалогу. Соціальні пакти з окремих питань дозволять ефективно вирішувати першочергові завдання соціально-економічної сфери.
На відміну від переобтяженої положеннями генеральної колективної угоди, процес укладення якої на національному рівні соціального діалогу є доволі тривалим, що зокрема підтверджується ситуацією із колективними переговорами 2012–2015 років, соціальний пакт орієнтований на вирішення конкретного завдання, що дозволить сторонам діалогу у більш короткі строки досягти взаємоприйнятних домовленостей.
За статистичними даними середня заробітна плата в області за січень-грудень 2015 року становила 3295 грн, що перевищує її розмір за відповідний період 2014 року на 22,5 % та забезпечує рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1378 грн) у 2,4 раза.
Середня заробітна плата працівників за видами економічної діяльності у грудні 2015 року порівняно з груднем 2014 року зросла на 34,2 % (в Україні – на 30,4 %) і становила 3924 грн (в Україні – 5230 грн), що в 2,8 раза перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи
(1378 грн). По відношенню до листопада відбулося зростання на 10,3 % (в Україні – на 16,3 %).
Відповідно розподілу за розмірами нарахованої заробітної плати за останніми статистичними даними у грудні 2015 року кількість штатних працівників, які відпрацювали 50 % і більше робочого часу і яким заробітну плату нараховано в межах мінімальної заробітної плати, зменшилась на
2,7 відсоткові пункти до аналогічного періоду 2014 року та становила 4,0 %. При цьому на 14,4 в.п. збільшився відсоток працівників з нарахуваннями понад 3,5 тис. грн – 41,3 % проти 26,9 % у грудні 2014 року.
Від соціальної справедливості неможливо відокремити створення належних умов праці та соціальний захист працюючого населення.
У області понад 15,8 тис. осіб або 17,8 % працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Суб’єкти господарювання створили 11,5 тис. робочих місць із несприятливими умовами праці, з яких
97,1 % атестованих, а це значить, що ряд працюючих отримують пільги й компенсації за роботу в шкідливих і важких умовах праці у вигляді додаткових відпусток, скороченого робочого тижня, доплат, безкоштовного лікувально-профілактичного харчування, молока або інших рівноцінних продуктів харчування, права на пенсію на пільгових умовах. За зобов’язаннями колективних договорів 17,9 % пільг і компенсацій від загальної кількості підприємства надають за рахунок власних прибутків. Кожний п’ятий працівник користується хоча б одним із видів пільг або компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.
Отже, соціальна справедливість завжди виступала та буде виступати як найважливіший показник розвитку соціальної держави, тобто є основою для співіснування, співробітництва та партнерства між членами суспільства.
Назад |