Назад

Звільненим з військової служби: коли попереду мирне життя

У вересні-жовтні 2016 року з військової служби будуть демобілізовані військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію», крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

У період повернення до мирного життя багатьох їх цікавлять одні й ті ж питання. Проаналізувавши звернення на «гарячу телефонну» лінію, працівники Департаменту соціального захисту населення ОДА на найбільш поширені надають відповіді.

Військовослужбовці, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією та звільняються зі служби після ухвалення рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби), мають право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Одноразова грошова допомога виплачується за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували в мирний час, за винятком тих осіб, які під час звільнення з військової служби в мирний час не набули права на таку грошову допомогу.

Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги під час їхнього звільнення з військової служби проводиться Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їхнє утримання. Ця допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги (у разі звільнення) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.

Одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 4 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 % місячного грошового забезпечення.

Виплачують допомогу за період служби за призовом у зв’язку з мобілізацією з дня призову на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій такі військовослужбовці перебували в мирний час, за винятком тих осіб, які в разі звільнення з військової служби в мирний час не набули права на грошову допомогу, передбачену пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Обчислюють розмір допомоги з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

За статтею 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день вилучення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Аналогічна норма міститься й у Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, відповідно до якої громадяни, звільнені з військової служби, у п’ятиденний строк після вилучення зі списків особового складу військової частини зобов’язані прибути до військових комісаріатів для взяття їх на військовий облік.

Таким чином, днем фактичної демобілізації вважається день вилучення зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням з військової служби (оформлюється наказом військової частини, про що робиться відповідний запис у військовому квитку).

Працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, взяття на військовий облік та (за потреби) проїзду до місця проживання (перебування).

Після прибуття працівника на робоче місце потрібно засвідчити той факт, що він стає до виконання своїх обов’язків. Роботодавцю потрібно видати наказ про допуск працівника до роботи у зв’язку з демобілізацією з військової служби.

Переважне право на залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників відповідно до статті 42 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

За рівних умов продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
– учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
– працівникам із числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, упродовж двох років з дня їхнього звільнення зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Щодо надання відпустки, то після демобілізації працівник має право на щорічну основну відпустку на підприємстві, в установі, організації, де він працював, за період проходження військової служби.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково.

Крім того, згідно зі статтею 10 Закону України «Про відпустки» особам, звільненим після проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання, за бажанням працівника надаються щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві.

За статтею 77 КЗпП учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений законодавством, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

За статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа працювала за професією або обіймала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їхньої вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Назад