Назад

Актуальні питання відпусток

Хто має право на оплачувану відпустку і скільки необхідно для цього відпрацювати? Яка має бути тривалість відпустки?

Всі громадяни, зайняті суспільно-корисною працею, незалежно від форм власності та господарювання, які перебувають у трудових відносинах і підлягають державному соціальному страхуванню, мають право на одержання щорічної оплачуваної відпустки. Це право закріплюється ст.45 Конституції України, ст. ст.2, 74 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про відпустки».

Тобто, право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають право на відпустку нарівні з громадянами України.

Особи, які працюють за договорами цивільно-правового характеру права на відпустку не мають.

Щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору, не менше 24 календарних днів.

Деяким категоріям працівників встановлено іншу тривалість відпустки, наприклад, інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів, особам віком до 18-ти років – 31 календарний день.

Право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджує керівник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводить до відома всіх працівників. Під час складання графіка ураховують інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.

Водночас необхідно відмітити, що законодавством не передбачено строк давності, після якого у працівника втрачається право на щорічні відпустки. Тобто, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за декілька попередніх років, то він має право їх використати, а в разі звільнення йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток.

А як бути, якщо працівник відмовляється іти у відпустку в період вказаний у графіку відпусток або в будь-який інший період?

Роботодавець, дотримуючись норм трудового законодавства, вже погодив з працівником конкретний період відпустки і затвердив його у графіку. І якщо працівник передумав і не має об’єктивних причин для перенесення відпустки або відмовляється використовувати надане йому Конституцією України і Законом «Про відпустки» право на відпочинок (щорічна відпустка), то роботодавець повинен на період встановлених графіком відпусток без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки не пізніше ніж за два тижні до дати відбуття працівника у відпустку та не пізніше ніж за три дні до початку відпустки виплатити заробітну плату за час відпустки.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов’язані вчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівник може притягуватися до дисциплінарної відповідальності.

Внаслідок чого тривалість відпустки може бути збільшена?

Законодавством передбачено надання крім щорічної основної відпустки ряду додаткових. Наприклад, за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, за вислугу років тощо. До того ж необхідно зауважити, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

Чи не буде порушенням Закону України «Про відпустки» щорічне надання на бажання працівника тільки 24 календарних днів відпустки з виплатою грошової компенсації за інші частини щорічної та додаткових відпусток, що перевищують 24 календарні дні?

Законом України «Про відпустки» (ч.5 ст. 11) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості упродовж двох років поспіль.

На бажання працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не має бути менш ніж 24 календарних дні (ч.4 ст. 24 Закону України «Про відпустки»).

Тому на бажання працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію. Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника – 45 календарних днів (30 – щорічна основна відпустка і 15 – щорічна додаткова відпустка за стаж державної служби), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних днів, за 21 календарний день він може одержати компенсацію. Тобто щорічне надання на бажання працівника тільки 24 календарних днів щорічної відпустки з виплатою грошової компенсації за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей самий робочий рік не є порушенням Закону України «Про відпустки».

Сьогодні дуже багато виникає питань при наданні додаткових соціальних відпусток працівникам, які мають дітей. Тож кому та як саме вона надається?

Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається щороку жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, чи яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у т.ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків.

Необхідно зазначити, що право на дану відпустку залежить від віку дитини. Законодавством визначено вік дітей для надання права на додаткову оплачувану відпустку тільки для категорії «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». В інших випадках дитина – це особа віком до 18 років, якщо вона не набуває прав повнолітньої раніше.

За наявності декількох підстав для надання даного виду відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Ця відпустка надається понад будь-які інші щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 11 Закону «Про відпустки». У разі, якщо її не було використано, вона не втрачається і надається повної тривалості у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини – до чи після цієї дати. Для отримання такої відпустки працівник зобов’язаний довести роботодавцю своє право на неї шляхом подання за місцем роботи відповідних документів.

На підставі яких нормативних актів визначається порядок оплати відпусток?

Вже декілька років поспіль використовується Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Працівникові, який пропрацював менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця в якому надається відпустка.

При оплаті відпусток є особливість, яка часто не враховується, що приводить до порушення законодавства про працю. Так, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів впродовж розрахункового періоду на державних підприємствах, в установах, організаціях заробітна плата має коригуватися на коефіцієнт їх підвищення, а на госпрозрахункових – з урахуванням їх фінансових можливостей та коефіцієнта встановленого в колдоговорі. Нарахування виплат для оплати часу відпусток проводиться шляхом ділення сумарного заробітку на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні визначені ст.73 КЗпП України, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Чи змінюється тривалість відпустки та її оплата у разі переведення працівників на неповний робочий тиждень?

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, тобто не скорочується тривалість основної відпустки, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться на загальних підставах.

Назад