Назад

Державне забезпечення гендерної рівності у трудових відносинах

Департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації 13 лютого п.р. взято участь у роботі «круглого» столу «Захист і реалізація прав та інтересів працюючих жінок», проведення якого ініційовано Федерацією профспілкових організацій області, обласною організацією Спілки жінок України спільно з Чернігівським державним технологічним університетом.

Не за горами свято всіх жінок – 8 березня. При цьому мало хто знає, що день «подарунків та квіточок» започатковано сто років тому європейськими соціал-демократами як день захисту прав жінок. Тож питання дискримінації, нерівного доступу до роботи, політичного життя, рівної оплати за рівний труд, соціального захисту, пенсійного забезпечення були сто років тому предметом гострої політичної боротьби, що й спонукало до запровадження цього дня.

Жінки – це така категорія населення, яка потребує особливого захисту і підтримки з боку держави. Тож сьогодні як в країні, так і в області вже докладено чимало зусиль, спрямованих на покращення становища жінок та чоловіків на ринку праці, в сфері оплати та поліпшення умов праці, матеріальної підтримки, стирання стереотипів. До зобов’язань регіональної угоди, яку укладено соціальними партнерами на 2011-2015 роки, ввійшли питання щодо забезпечення гендерної рівності.

Дієвим механізмом забезпечення трудових прав жінок виступає соціальний діалог, результатом якого є колективний договір, найбільш демократичний порівняно з іншими локальними нормативними актами.

І сторони домовились рекомендувати під час укладання колективних договорів включати до них ряд зобов’язань, в тому числі, щодо забезпечення жінкам і чоловікам права на: однакові можливості при найманні на роботу, в тому числі застосування однакових критеріїв вибору при найманні; вільний вибір професії чи роду роботи, на просування по службі та гарантію зайнятості; рівну винагороду, включаючи одержання пільг, на рівні умови щодо рівноцінної праці, а також на рівний підхід до оцінки якості роботи; соціальне забезпечення, зокрема при виході на пенсію, безробітті, хворобі, інвалідності, по старості та в інших випадках втрати працездатності, а також права на оплачувану відпустку; охорону здоров’я та безпечні умови праці, включаючи захист репродуктивної функції.

Вже майже 4,8 тис. колективів регулюють соціально-трудові відносини через колдоговір, що охоплює 86,3 % працюючих області.

На жаль, незважаючи на наявні правові гарантії, що забезпечують жінкам рівні з чоловіками можливості в оплаті праці, спостерігаються явища гендерної диференціації в трудових відносинах. Так, за останніми статистичними даними жінки отримували середню заробітну плату в обсязі 1799 грн, що на 17,8 % менше, ніж середня заробітна плата чоловіків за цей період (2189 грн). Звичайно, на розмір оплати праці впливає багато чинників, зокрема загальний трудовий внесок у результативність праці, посада, освітній та кваліфікаційний рівень, умови та важкість праці.

Отже, соціальні партнери мають й надалі продовжувати правороз’яснювальну роботу та рекомендувати сторонам при укладенні колективних договорів в достатній мірі передбачати зобов’язання щодо надання жінкам і чоловікам рівних прав та можливостей, тобто створювати умови для гендерної рівності в системі соціально-трудових відносин. Адже, світ одвіку тримається жіночою любов’ю та мудрістю, за те все, що жінки дарують, вони по праву заслуговують найвищої шани та вдячності.

Назад